|
ТОП-НОВИНИ |
Терпець киян увірвався Черновецько-Довга „камарілья” отримала червону картку |
докладнiше  |
Культура |
К(н)БУ: культурна
(не)безпека України
 |
| докладнiше |
Конфлікти і скандали |
|
| докладнiше |
УВАГА - АКЦІЯ! |
НАЙФАРТОВІШИЙ «НЕПОРУШНИК»
 У країні з’явилася людина,
якій заплатили живі гроші
за дотримання правил
дорожнього руху.
|
| докладнiше |
|
|
|
|
|
|
|
Упродовж століть українці дали світові чимало славних імен. Серед видатних українців - державні діячі і художники, авіаконструктори і письменники, лікарі і вчені, композитори і винахідники, духовні подвижники православної церкви.
Про них – біографічні розвідки наших журналістів.
|
|
Бруно Шульц
 «Жити такою реальністю несила, але й відірватися від неї не можна»
Навряд чи хтось може пояснити, у чому саме полягає феномен цієї людини. Геній? Та наче й ні, розмах мов би не той: залишив по собі дві невеличкі книжки та кілька десятків художніх робіт. Бо доля його трагічна? То ж він і сам нічого не вдіяв, аби її змінити… «Винайшов» якісь нові слова? Ні. Намагався змінити світ? Аж ніяк! Утім, кожен, хто стикається із Шульцем, усвідомлює, що має справу з явищем феноменальним. Та хто ж він, зрештою, той Шульц?!
Для тих, хто вважає, що все повинно мати назву – скажімо…
ЗБИРАЧ ЗНАКІВ та ГЕНІЙ СВІТОГЛЯДУ
Борис Архімович
 Неможливо усвідомити, що всі ці факти належать до однієї біографії.
Кажуть, щоб отримати інфаркт, треба мати серце. Борис Архімович його мав. Тільки про це свідчить не діагноз, а життя. Розрив серця – так закінчилася трагічна біографія, попри яку ця надзвичайна людина прожила щасливе життя. Як одне серце здатне було витримати все, що йому приготувала доля?
РОЗРИВ СЕРЦЯ
Борис Мозолевський
 У червні 1971 року українська скарбниця збагатилася знахідкою, яку вчені одностайно називають «одним із найбільших археологічних відкриттів ХХ століття». Українська земля подарувала нам, нащадкам давніх степових народів, дивовижний витвір людських рук, духу й натхнення – золоту скіфську пектораль середини IV століття до Р.Х. «Батько» цього відкриття, Борис Мозолевський назавжди заслужив пошану й захоплений подив нащадків. А дивовижний «подарунок людству», всесвітньо відома сьогодні пектораль, сприймається світом як неперевершений позачасовий мистецький шедевр, воістину –
КРАСА, ВКАРБОВАНА У ВІЧНІСТЬ
Георгій Гапон
 Представники радянської історичної науки доклали багатьох зусиль, аби зробити зі священика Гапона «вірного слугу царизму, дводушного й підступного агента таємної поліції, мракобіса, контрреволюціонера в рясі». Що ж, у політичному сенсі найвідоміший політик 1904–05 років, фактичний ініціатор великого повстання 1905 року – фігура, справді, складна й мінлива (а хто в політичній еліті – проста фігура?). Історикам іще належить докласти багато пошуково-документальних зусиль, щоби розкрити суперечності внутрішнього світу отця Георгія.
ПОЛТАВСЬКИЙ ПАСІОНАРІЙ
ГЕОРГІЙ ГАПОН
Зиновій Кулик
 У травні 2004 року пішов із життя Зиновій Володимирович Кулик – людина, яку всі, хто мав і має причетність до журналістики й політики, вважають творцем медіа-простору незалежної України. Знаковими можна вважати більшість його кроків, етапів біографії, сходинок кар’єри. Навіть залишаючись поза високими посадами й титулами, він був впливовою людиною: він впливав то на процес ухвалення державних рішень, то на інформаційну сферу, намагаючись запроваджувати нові медіа-проекти, створивши навколо себе специфічну «тусовку» журналістів-професіоналів. І в журналістиці, і в політиці
ВІН БУВ ПАТРІАРХОМ
Квітка Цісик
 «ПОЛОНЕНІ КВІТКИ»Жодна істота з не відбитою ногами душею, якій поталанило почути цей голос, забути його не в змозі. Він залишається десь у найпотаємнішому куточку, дуже глибоко всередині. Пихата й пафосна риторика вмить скидає на землю свою холодну зброю перед її небесним ім’ям. І чому на очі навертаються сльози кожного разу, як чуєш її спів? На перший погляд дитяче запитання має настільки величну відповідь, що її не варто озвучувати, варто просто послухати
Леонід Брежнєв
 Він запам’ятався мільйонам співвітчизників як старий маразматик із відвислою щелепою, який, зажовуючи слова, ледве читає папірець і взасос цілується з Хоннекером. У цьому є певна історична несправедливість, яку ми зараз спробуємо виправити. Адже Брежнєв – це не лише «сосіски сраниє», «сіські-масіські», «піські-місіські» та кілька кілограмів орденів і медалей.
НЕЩАСНИЙ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
Леонід Биков
 Еріх-Марія Ремарк, змальовуючи жахи Першої світової, писав: «Війна не варта жодного доброго слова... Єдине, що є в ній корисного – вона створює справжню дружбу». Людські якості, кожна риса характеру постає серед куль і вибухів в усій голизні своєї істинності, ціна якій – саме життя. Героїчна самовіддача чи людська ницість на зламі самого існування піддаються найвищій перевірці на «справжність», набувають особливої ціни. І ми виносимо своє судження про драматичні події минулого саме за цим мірилом. Адже не піддаємо сумніву –
ДОЛЯ – НАЙВИМОГЛИВІШИЙ ДРАМАТУРГ
Леонід Кравчук
 КРАВЧУК ЗРОБИВ СВОЮ СПРАВУ
і має відпочивати, насолоджуючись життям. Поспішаємо запевнити – це враження помилкове. Воно тане, коли Кравчук починає давати свої влучні оцінки сучасного життя створеної ним країни. І чомусь не дивує, що оцінки ці здебільшого негативні
Леонід Кучма
 Історія світової політики знає безліч чудових акторів. Нерона, який натхненно грав роль Цезаря, або середньої руки голлівудського артиста Рейгана, який навічно вжився в роль президента США... Тут немає нічого дивного – успішний політик не можливий без акторського таланту, із цим важко сперечатися. Екс-президент України Леонід Кучма теж носій цього рідкісного дару. За кілька годин спілкування, які він приділив журналістам «України», було зроблено абсолютно очікуваний, узагалі-то, висновок:
КУЧМА
НЕСПРАВЖНІЙ ПЕНСІОНЕР
Марія Башкирцева
 Ця шляхетна панночка, якій з однаковою грацією пасували строї української селянки й вишукані шати паризьких модельєрів, ця загадкова «біла дівчина», яка зізнавалася у своєму щоденнику, що надто любить себе, ця смілива юна художниця, яка стверджувала, що по смерті їй зведуть височенний пам’ятник із білого мармуру, це «благородне створіння, героїня й жертва мистецтва» зуміла прикувати до себе непідробну увагу таких метрів французької культури, як Гі де Мопассан, Альбер Камю, Еміль Золя. Ця уроженка полтавського села Гавронці таки прославилася у сповненому зіркових імен Парижі!
ОБРАЗ ФІАЛКИ ПРОВАНСУ
Наталія Ужвій
 Свій 89-й сезон Київський академічний драматичний театр ім. Івана Франка відкрив у сяйві ювілейної дати. Виповнилося 110 років від дня народження видатної української актриси Наталії Михайлівни Ужвій. Її великий портрет зустрічає кожного, хто перетинає поріг театру, а далі – на стінах і у фойє другого поверху – ціла галерея її фотографій. Вони закарбували для нащадків
ЕПІЗОДИ Й РОЛІ
Микола Амосов
 Людина, яка першою робить крок у незвідане, – безумовно, відважна. Людина, яка йде до мети, усвідомлено ризикуючи, хоробра й смілива. А як назвати хірурга, який, вступаючи в поєдинок зі смертю за порятунок чужого серця, бере відповідальність на себе щодня, щогодини? Бере на себе чужий біль, натомість даруючи надію? Він зобов’язаний чітко зважувати міру ризику й водночас відчути той єдиний, реальний шанс, який здатен зберегти життя. Тисячі життів. Так самовіддано й невтомно торував дорогу до порятунку чужих сердець, безумовно, великий хірург і
ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ
МИКОЛА АМОСОВ
Михайло Грушевський
 Вивчаючи історичні й архівні матеріали, які стосуються постаті видатного українського вченого Михайла Грушевського, ми вкотре переконалися: кожен має займатися своєю справою. Політики – творити історію, літописці – її осмислювати. Коли «батько Грушевський» із кабінетного вченого перетворився на державного діяча, не виграв від цього ніхто. Ані молода Українська Народна Республіка, ані сам Михайло Сергійович. Скажу більше: якби тоді, буремного 1917-го, патріарх не погодився очолити Центральну Раду – українська історія, можливо, потекла б у зовсім іншому напрямі.
«Я НЕ НАЛЕЖУ
ДО ПОРОДИ ГЕРОЇВ»
Михайло Поплавський
 Серед жартівливих загадок-каламбурів нашого з героєм цього нарису далекого вже дитинства – зразків, так би мовити, міського фольклору, на кшталт: «ЗА/ЧИМ вода у склянці? («За склом!») або: «ОД/ЧОГО качка плаває?» («Од берега!») – була одна, особливо дотепна й популярна. Наведу її мовою оригіналу, тобто суржиком: «Що дєлав слон, коли прийшов НА/ПОЛЕ/ОН?». Щипав травицю, скажете, згадавши мимохідь і найдебелішого на землі ссавця, і Бонапарта, що підкорив свого часу мало не півсвіту? А от і ні! Коли «прийшов на поле» той, про кого йтиметься далі, він став щипати не просто таку собі зелень, бур’янець. Його пожива воістину імператорська і має наймення, що шокує й водночас опускає на грішну землю:
КРОПИВА
Михайло Сікорський
 «Що було б із людьми, що було б із історією людського духу, коли б серед нас не з’являлися такі рідкісні особистості, як Михайло Іванович Сікорський?!» – повторюю я вслід за Іваном Драчем і низько схиляю голову перед неспокійним серцем великого трудівничого нашої історії. Щоб збагнути Україну, її рід і нарід, треба не розминутися із Сікорським. Бо насправді повага й увага до нього росте в душі безупинно, як Сонце при сході. А вдячність за те, що він поставив себе вже більш як на півстоліття
НА ЧАТАХ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИХ СКАРБІВ
Ольга Богомолець
 Добре пам’ятаю цю сцену в Українському домі: м’яке світло плавно окреслює струнку постать співачки з гітарою, за роялем – син Андрійко, поруч – донечки Катя й Анна… Оплески в залі довго не вщухають, хоча концерт іще не розпочався. Так очікують улюблених артистів. А тут же не професійна співачка виступає, а лікарка. Того разу зі своїми трьома дітьми. Та це викликає ще більше захоплення. Адже Ольга Богомолець співає душею, співає серцем, промовляє щиро й трепетно свої пісні, мов своєрідну сповідь. Тоді мені подумалося: який же в неї
ТАЛАНТ ЛЮБИТИ
Олександр Вертинський
 ...Якби тітці Сашка Вертинського року так 1905-го сказали, що її непутящий небіж, перший у Києві двієчник, дрібний злодюжка й «босяк, вигнаний з усіх гімназій», стане відомим на весь світ артистом, вона би, м’яко кажучи, здивувалася. Великого майбутнього в бідного родича не віщувало ніщо. «Як із мене не вийшов злочинець – досі зрозуміти не можу. За всіма законами логіки, я мав би стати злочинцем», – зізнавався наприкінці життя
ВЕЛИКИЙ КИЯНИН
ОЛЕКСАНДР ВЕРТИНСЬКИЙ
Олександр Шалімов
 Коли осмислюєш життя геніального хірурга Олександра Шалімова, на пам’ять мимоволі навертаються слова про те, що в красивому завжди є правда, але в правдивому не завжди є краса. Слід віддати належне колегам по Інституту, який він понад 30 років очолював, його учням і послідовникам, які щиро, а головне, гідно підтримували свого вчителя в останні роки його життя.
ШАЛІМОВСЬКА РІКА ЖИТТЯтака повнокровна й повновода досі, його ідеї й відважні відкриття в медицині ще таять стільки новизни й незбагненності для послідовників, що викликають не тільки захоплення, а й вдячність нині сущих і майбутніх поколінь.
Олександра Екстер
 Невелика, ємна виставка творів Олександри Екстер у Національному художньому музеї м. Києва привертає нашу увагу до напрочуд цікавої постаті першої половини ХХ століття. Серед почесних прізвиськ, яких вона вдостоювалася, могло бути й таке:
НОВА АМАЗОНКА
Нестор Махно
 Нестор Махно, легендарний ватажок селянських загонів, які діяли на півдні України в роки громадянської війни, залишається однією з найзагадковіших постатей пореволюційних років «розгулу» народної озброєної вольниці. Колоритний «імідж» цього «народного маршала» у свідомості кількох поколінь поєднав риси кривавого Нерона, звіроподібного Малюти Скуратова… Сьогодні, завдяки вивільненню документів минулого з радянських інформаційних темниць, він, нарешті, позбавляється монументально закарбованих обрисів знайомого нам героя заплутаного й страхітливого історичного міфу. Перед нами постає реальний Махно, зі своїми пристрастями, слабостями й здобутками. І, передусім, Махно – «новатор» військової справи, Махно –
ТВОРЕЦЬ ТАКТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Фанні Каплан
 90 років тому світ сколихнула новина про замах на Леніна, зчинений 28-річною жінкою-соціалісткою. На жаль, мало хто знає, що виконавиця одного з найвідоміших в історії терактів,
ФАННІ КАПЛАН– походила з України. І вся її дивовижна біографія – це не просто авантюрний роман
Іван Бунін
 Письменник Іван Бунін говорив «У мене степова душа» – донські й донецькі степи, як і степи Причорномор’я він вважав однією з половин свого «душевного ландшафту» (другою половиною були дрімучі російські ліси). Цікаво також, що саме цей письменник-емігрант отримав визначення:
«НАЙБІЛЬШИЙ УКРАЇНОФІЛ
РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
Ян Табачник
 Коли, скажімо, заводиш це ім’я в пошукову Інтернет-систему, одержуєш: 158 прес-портретів як народного артиста й 151 портрет – як народного депутата (сам Ян Петрович зазначає, що хотілося б, аби його запам’ятали саме як артиста, великого музиканта). Віталій Коротич написав про нього чудову біографічну книгу. Тобто від себе додати чогось нового до біографії цієї людини фактично не можливо. Тільки її власник та «носій» може «розмочити» сухі віхи життєпису. Він є цікавим, як і сама
ГРА ВЕЛИКОЇ ЛЮДИНИ
|
|
|
|
|
|
|
