ТОП-НОВИНИ

Терпець киян увірвався

Черновецько-Довга „камарілья” отримала червону картку
докладнiше  

Культура

К(н)БУ: культурна
(не)безпека України

докладнiше  

Конфлікти і скандали

докладнiше  

УВАГА - АКЦІЯ!

НАЙФАРТОВІШИЙ «НЕПОРУШНИК»

У країні з’явилася людина,
якій заплатили живі гроші
за дотримання правил
дорожнього руху.


докладнiше  
  
ua | rus | eng

Червень-1963

   45 років тому початок літа був насичений подіями. Щойно в Києві побував лідер кубинської революції. Він зустрічав Перше травня в Москві, а потім цілий місяць знайомився з містами Радянського Союзу. Фідель Кастро отримав журнал «Україна», у якому розповідалося про досягнення героїчної Куби й повіз його із собою в Гавану. У відповідь кубинський прем’єр написав іспанською: «Читачам журналу «Україна» братерський привіт! Фідель Кастро, Київ, травень, 1963». От тільки в назві міста революціонер зробив помилку, написавши букву «f» замість «v».  
   А за два тижні один за одним на орбіту стартували радянські космічні кораблі «Восток-5» і «Восток-6» із Валерієм Биковським і першою у світі жінкою-космонавтом Валентиною Терешковою. Тож у країні панували щире піднесення й гордість за неймовірні здобутки радянської науки і техніки. Цей настрій відбивають сторінки часопису. Публікуються науково-популярні нариси й замітки, журнал знайомить читачів із технічними новинками – лазером, механічною рукою-маніпулятором. Ще зовсім молодий поет Борис Олійник розповідає про зустріч творчої молоді у столиці. Кілька сторінок традиційно присвячено глузливим опусам про «так звану західну демократію», сатиричним гуморескам про власних бюрократів і хапуг.
Віва, Куба!

    Мурманськ і Москва, Волгоград і Ташкент, Братськ, Іркутськ, Ленінград… Тисячі кілометрів подолали сріблясті лайнери перед тим, як легендарний герой Острова Свободи товариш Фідель Кастро Рус ступив на українську землю. Тут, як і скрізь, де побував прем’єр-міністр Революційного уряду Республіки Куба, його зустрічали братерськими потисками рук, радісними усмішками. Першого ж дня після теплої розмови з керівниками Комуністичної партії України та уряду, високі гості та особи, що їх супроводжують, вирушили в колгосп імені 40-річчя Жовтня. Фідель попрямував на бурякову плантацію, де працювала ланка Феодосії Петько. Відбулася жвава, дружня й одверта розмова людей, що добре знаються на землеробстві. Прем’єр-міністр Куби цікавився технологією вирощування цукрових буряків. Колгоспники зустрічали дорогого гостя піснями й подарунками. «Віва, Куба!», «Віва, Фідель!» безперервно лунає в колгоспному клубі, на тваринницьких фермах. 
   Фідель оглянув корівник, із задоволенням випив молока. Далі гість докладно розпитував про переваги білої степової породи свиней, хвалив українську ковбасу. 
   Настав час прощатися. У Бориспільському аеропорту Фідель підійшов до мікрофона.
   – У нас є багато причин бути вдячними вам, українцям, – сказав Фідель. – Насамперед, за ту допомогу, яку ми одержуємо від вас, за технічну допомогу, допомогу досвідом в організації сільського господарства. Досить сказати, що хліб, який ми їмо в нашій країні, який хотіли забрати в нас імперіалісти, цей хліб ми випікаємо з української пшениці. 
   Разом з усім українським народом побажали дорогому Фіделю щасливої путі й тисячі читачів нашого журналу.

В ім’я комунізму

   У червні відбувся Пленум ЦК КПРС, на якому було розглянуто питання дальшої побудови комунізму. «Головне в будівництві комунізму – це створення матеріально-технічної бази, – говорив товариш М. С. Хрущов. – Але є й інший, дуже важливий бік – це виховання нової людини, яка ставилась би до праці, до своїх обов’язків у суспільстві по-комуністичному». Партія визначила у своїй програмі велике історичне завдання – виховання трудящих у дусі комуністичної свідомості, в дусі наукового марксистсько-ленінського світогляду й принципів нової моралі. Цьому підпорядковано всі засоби ідеологічної роботи партії – політичну освіту й агітацію, пресу і радіо, клуби й бібліотеки. Піднімаючи на щит слави героїв наших днів, радянські люди водночас рішуче борються проти ледарів і дармоїдів, крадіїв і хабарників, хуліганів і п’яниць, проти всіх темних сил, що заважають нашому поступу вперед. Особливу увагу Комуністична партія приділяє боротьбі за ідейну чистоту та високий рівень літератури й мистецтва. Гарячий відгук у серцях радянських людей знайшла яскрава, глибока й змістовна промова Микити Сергійовича Хрущова, у якій із ленінських позицій партійності чітко визначено завдання художньої творчості в нашій країні. Митці Радянської України, як і всього Радянського Союзу, відповіли на батьківське піклування партії дальшим згуртуванням своїх рядів, піднесенням творчої активності. На світовій арені точиться непримиренна боротьба двох ідеологій – соціалістичної й буржуазної. Священний обов’язок кожного працівника ідеологічного фронту засобами мистецтва доносити до людей величні ідеї марксизму-ленінізму.

Тріумф науки

   Знову захоплений світ, знову буря оплесків прокотилася континентами. 14 червня 1963 року вийшов на орбіту п’ятий радянський космонавт Валерій Биковський. 16 червня вперше в історії завоювання Всесвіту велетенська сталева космічна ракета винесла над земне тяжіння жінку – громадянку Радянського Союзу Валентину Терешкову.
   Виплекана батьківською рукою Комуністичної партії міцніє, множиться сім’я розвідників Космосу – слава і гордість народу. Тепер у небесних братів є зоряна сестра. Слідом за орлами піднялася в нечувані високості білокрила Чайка. Льотчик із Москви і ярославська ткаля поруч у безмежному океані, який тільки-но почало скоряти людство! Настане день, і на стежках далеких планет поруч із чоловічими залишаться маленькі, але впевнені жіночі сліди.

Для вас, туристи!

  Донецьк тепер наблизився до моря. Експресом по асфальтованій трасі або літаком швидко можна дістатись на берег Азовського моря. Якщо ж хочете провести відпустку на Чорноморському узбережжі Кавказу – скористайтесь пароплавом. Донбасівцям полюбився комфортабельний теплохід «Сванетія», що курсує на лінії Жданов–Батумі, зупиняючись у багатьох інших портах. Півтисячі пасажирів бере на борт «Сванетія». «Москвичі» й «Волги» теж помандрують морем, щоб згодом повезти своїх господарів туристськими дорогами. Цього року понад три мільйони трудящих України зроблять цікаві подорожі по рідному краю. З Одеси відходить корабель «Адмірал Нахімов», що зупинятиметься в портах Криму й Кавказу.
   І авіація стає в пригоді мандрівникам. У туристичних рейсах вартість квитка зменшено на 40%. Скидку туристам роблять також Дніпровське й Чорноморське пароплавства, Міністерство шляхів. Однак ці добрі приклади не наслідує Міністерство автомобільного транспорту республіки. Туристам виділяють мало автобусів і за них беруть досить велику плату.
   Для тих, хто подорожуватиме власним автомобілем, на основних шосейних шляхах України обладнано зручні табори-кемпінги.
   На жаль, в Україні досі не прижився такий вид туризму, як «автостоп», що з успіхом практикується в Прибалтиці й дає змогу тисячам аматорів подорожувати, користуючись попутним автотранспортом. 





Грудень 1953


Грудень 1960


Грудень 1978


Вересень-1943
65 років тому на першій сторінці журналу уміщено фото генерала М. С. Хрущова, який виступає на мітингу в щойно звільненому від німецьких окупантів Харкові. Тут же подано й «Календар визволення», який без коментарів перераховує назви міст і сіл із датою їхнього звільнення радянськими військами. За їхньою географією видно, як швидко просувалася Червона Армія на захід. Першого вересня звільнено місто Красний Луч на Донбасі, наступного дня – Суми, Лисичанськ. А 21-го – уже Чернігів. Визволителі нестримно підходили до Києва.

Вересень-1953
55 років тому на владному Олімпі Радянського Союзу продовжувалися зміни, спричинені смертю Сталіна. Комуністичну партію очолив амбітний Микита Хрущов, іще не так давно всемогутній міністр держбезпеки і внутрішніх справ Лаврентій Берія сидів у в’язниці. Зміни торкнулися й України. Щойно влітку пленум ЦК КПУ звільнив із посади першого секретаря Л. Мельникова. Керівником республіканської парторганізації вперше було обрано українця – О. Кириченка. Тим часом у країні тривала масштабна післявоєнна відбудова, її результати – у центрі уваги журналістів «України». Тематика публікацій часопису розширюється. З’являються науково-популярні статті. Зокрема, у відповідь на запитання допитливих читачів науковий працівник Київської обсерваторії Олександр Осипов розповідає про теоретичну можливість міжпланетних подорожей, провідні вчені виступають зі статтями про досягнення науки й техніки. Тож заполітизованих матеріалів помітно поменшало.

Вересень-1958
50 років тому тема польотів у космос уже не була фантастикою – на той час на орбіті побували вже три радянські супутники. Від публікацій на будь-яку тематику віє оптимізмом і гордістю за звершення радянського народу, здійснені, ясна річ, під мудрим і чуйним керівництвом Комуністичної партії.

Вересень-1963
45 років тому до керівництва КПУ, а значить – і всією Україною щойно (у липні) прийшов П. Шелест, який енергійно підтримував хрущовські реформи й терпимо ставився до українського культурно-національного відродження. Але кремлівська верхівка вже готувала повалення реформатора, і за рік, у жовтні 1964-го, Микиту Хрущова буде відсторонено від влади. Проте, про цю історію ми ще принагідно розповімо. А поки журнал, яким керував тоді письменник В. Большак, присвячує свої сторінки репортажам і нарисам про зміни в реформованих структурах управління економікою, з номера в номер друкує пригодницькі повісті, фейлетони й гуморески, добрі поради й навіть викройки жіночих суконь. Цікаво, що у вересневих номерах тижневика знаходимо й невелику рубрику «50 років тому» з добіркою коротких повідомлень з українських газет початку століття.

Липень-1953
55 років тому з журналу зненацька зникають зображення Сталіна. Ще в травневому номері медальний профіль померлого на початку березня вождя прикрашав першу сторінку. У червневому та липневому числах замість священної парсуни бачимо кардинальні зміни – літній краєвид, піонери, які не знімають червоні галстуки навіть на канікулах, весело борсаються в лісовому озері й дарують дівчатам лілії, тоді ще не занесені до Червоної Книги.

Липень-1963
45 років тому часопис публікував і обов’язкові партійні реляції, і цікаві художні твори, нариси й репортажі. Поряд із високою лірикою в репертуар самодіяльних колективів пропонувалися й нові пісні про партію з нехитрими римами типу «рідний Ленін – партії геній», «партії слава – веселка яскрава». У спогадах старого більшовика із Грузії, записаних журналістом «України» знаходимо неперевершену маячню про те, як той революціонер повернувся з еміграції у Швейцарію разом із Леніним до революційного Петрограда. «Сталося так, – мліє довірливий журналіст, – що навіть їхали вони в одному купе. Ілліч і він займали верхні полиці, а внизу – Надія Костянтинівна Крупська й Інеса Арманд». Інші джерела з історії партії свідчать, що Ілліч прибув до Пітера сам-один у кабіні з кочегаром паротяга з Фінляндії, а більш сучасні дані твердять, що їхав вождь у запломбованому товарному вагоні з Німеччини. Але щоб отак, із комфортом, у купе з грузином, дружиною й коханкою – це просто блискуча версія. Доречно спливають у пам’яті й спогади незчисленних ветеранів партії, які стверджували, що саме їм випала честь разом з Іллічем нести на плечах легендарну колоду на першому комуністичному суботнику.

Липень-1981
28 років тому щойно завершилась чергова сесія Верховної Ради України. Журнал знайомить читачів із кількома її учасниками. Їхня основна думка сконцентрована в заголовку – «Сила Рад – у партійному керівництві». У номері багато спогадів ветеранів-фронтовиків, приурочених до сорокової річниці початку війни. На відзнаку 300-річчя з дня народження Феофана Прокоповича публікується історична розвідка Валерія Шевчука. З номера в номер читачі знайомилися з главами нової пригодницької повісті Ростислава Самбука «Вельветові джинси». А під рубрикою «Так званий вільний світ» публікується чималий допис про корупцію в уряді Ізраїлю й фінансові махінації міністрів та інших високопосадовців. Звичайно, мішень уїдливої критики обрано не випадково – у ті роки десятки тисяч євреїв намагалися емігрувати з Радянського Союзу. Це прагнення вирватися за «залізну завісу» сконцентровано в анекдоті тих часів – єврей підходить до приятелів на Дерибасівській і каже: «Не знаю, про що ви тут говорили, але їхати треба!».

Листопад-1943


Листопад-1948


Листопад-1958


Лютий 1949


Лютий 1959


Лютий 1963


Січень 1959


Травень-1943
65 років тому Друга світова війна була в розпалі. Японці бомбардували австралійські міста й воювали з американцями на Тихому океані. У Північній Африці союзники здобули визначну перемогу – там капітулювали німецько-італійські сили. На окупованій території України створюється Українська Повстанська Армія (УПА), її загони розпочинають бої з гітлерівцями. Війська Воронезького фронту під тиском контрнаступу німецьких танкових дивізій залишили щойно звільнений Харків. Північно-східний Донбас знову було окуповано. До переломної Курської битви ще мали спливти довгі місяці. Тож про святкування Дня солідарності трудящих у журналі не йшлося, а свято Перемоги ще не було завойоване. Про Першотравень згадується лише в опублікованому на перших сторінках часопису наказі маршала Сталіна. З його скороченого викладу й почнемо.

Травень-1948
60 років тому Радянський Союз ударними темпами відбудовувався після війни. У Східній Європі не менш інтенсивно формувався блок новонавернених до комуністичної ідеології країн «соціалістичного табору». А от стосунки з країнами Заходу – учорашніми союзниками по боротьбі з нацистами – помітно погіршилися. Усі ці нові реалії геополітики відображено на сторінках святкового травневого числа «України». Цікаво, що практично всі соціалістичні країни Європи, згадані в журналі, нині входять до іншого ідеологічного табору – Євросоюзу й НАТО.

Травень-1981
28 років тому два з чотирьох травневих випусків тижневика «Україна» традиційно присвячувалися всенародному святкуванню Першотравня й Дня Перемоги. Саме тоді в Києві було урочисто відкрито грандіозний Музей Великої Вітчизняної війни, який увінчала 62-метрова фігура металевої жінки з мечем і щитом у руках. На відкриття меморіалу прибув сам Генсек ЦК КПРС дорогий товариш Леонід Ілліч Брежнєв. Яких тільки назв не давали кияни цьому монументові! «Лаврентіївна» – бо ж неподалік Києво-Печерська Лавра, «Дівчина з мечем» – на кшталт гіпсових фігур «дєвушек с вєслом», яких було чимало в київських парках, «Залізна леді» – це вже потім, після візиту до Києва британської прем’єрки Маргарет Тетчер на початку 90-х. А тоді, у травні 1981-го, щойно відгриміли фанфари ХХVI з’їзду партії, тож публікації журналу орієнтують читачів на виконання його історичних рішень. У виданні, ясна річ, жодного натяку на неприємні реалії життя. Їх потрібно було знаходити «між рядків». Наприклад, стаття Яна Людвіка, члена ЦК Компартії Чехословаччини й гендиректора машинобудівного об’єднання «Шкода» про співробітництво і дружбу з СРСР, опублікована якраз на 13-ту річницю вторгнення радянських військ у Чехословаччину для кривавого придушення «Празької весни» у травні 1968-го.

Жовтень-1943


Жовтень-1953


Червень-1963
45 років тому початок літа був насичений подіями. Щойно в Києві побував лідер кубинської революції. Він зустрічав Перше травня в Москві, а потім цілий місяць знайомився з містами Радянського Союзу. Фідель Кастро отримав журнал «Україна», у якому розповідалося про досягнення героїчної Куби й повіз його із собою в Гавану. У відповідь кубинський прем’єр написав іспанською: «Читачам журналу «Україна» братерський привіт! Фідель Кастро, Київ, травень, 1963». От тільки в назві міста революціонер зробив помилку, написавши букву «f» замість «v».